Під час війни наша країна зіткнулася з низкою клопотів та негараздів, зокрема на економічному рівні. Агресія та тероризм російських окупантів спричинили дірку у бюджеті, знизило рівень торгівельної активності всередині країни та поза її межами, а також вивело з ладу цілий ряд фірм, організацій та підприємців, які несли податки як Україні, так і своїм регіонам, громадам, містам.
Без управлінського апарату складно вести війну і підтримувати на плаву залишки економіки. А це посадовці, яких наразі фактично утримують – десь повністю, а десь частково – американські платники податків, допомагаючи Україні фінансово. Скільки таких посадовців, яких видатків вони потребують у тій чи іншій громаді, а також наскільки ті видатки виправдані – розібралися і подали у вигляді сухих цифр у Департаменті фінансів Черкаської обласної державної адміністрації, а устаткували і виокремили Золотоніську громаду з-поміж і на тлі інших – у інтернет-виданні zolotonosha.ck.ua.
Згідно з даними, станом на 1 жовтня 2022 року за видатками на утримання апарату управління у відсотковому вимірі лідирує Черкаська міська територіальна громада (8% від бюджету), далі – Уманська (10%) та Золотоніська (11%). Найменш ефективні – Матусівська (46%), Лип’янська (47%), Медведівська (53%).
Також важливим критерієм лишається кількісний показник, тобто – яка кількість працівників апарату у відношенні до кількості населення (на 1000 жителів). Відповідно до цього показника, лідерські позиції також мають Черкаси (2,21). Золотоноша – 11-та із показником 3,79. Аутсайдери – Бобринська (10,41), Великохутірська (11,78) та Липя’нська (14,93) громади.
На тлі зазначених вище статистичних даних, варто також зауважити, що попри скруту і негаразди, які принесла повномасштабна війна, Золотоніська громада точно не пасе задніх і економія у питанні утримання чиновницького апарату – на більше, ніж задовільному рівні.
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
