Від 16 січня 2021 року в Україні набули чинності окремі норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Нововведення стосуються кожного українця, який користується будь-якими послугами чи купує якісь товари. Адже усі надавачі послуг зобов'язані обслуговувати та надавати інформацію в Україні лише державною – українською мовою.
Що змінилося?
Підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською. Державною має подаватися також інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. Крім того, тепер суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, будуть зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмету електронного договору, державною мовою.
Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. У такому разі обсяг інформації українською не може бути меншим за встановлений законом про захист прав споживачів обов’язковий обсяг.
Обслуговування клієнта також може здійснюватися недержавною мовою, якщо на цьому наполягає сам клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.
Що робити, якщо вас не обслуговують державною мовою?
Найперше, попросіть про обслуговування українською. Якщо працівник відмовив, зверніться до керівництва закладу чи на «гарячу лінію» установи. Якщо вам відмовили вдруге, зафіксуйте дані суб’єкта та факт відмови (аудіо чи відеофайли, письмові підтвердження свідків). Також кожен громадянин може скласти скаргу на ім’я уповноваженого із захисту державної мови, надіслати її письмово або електронною поштою (01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, [email protected]). Скарги подають подають протягом 6 місяців із дня виявлення порушення.
Як каратимуть порушників?
Якихось особливих уповноважених за дотриманням мовного законодавства не буде. Але Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови може здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону.
За порушення законодавства уповноважений або його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови й оголошує попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта. У разі повторного порушення протягом року на заклад чекає штраф від 5100 до 6800 гривень. Скласти протокол і виписати штраф має уповноважений або його представник. Омбудсмен за потреби може залучати працівників поліції, органів державної та місцевої влади. Відзначимо, що штрафи накладатимуть не на персонал, а на суб'єктів господарювання.
Хто складатиме екзамен з мови?
Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та використовувати її при виконанні службових обов’язків. Тепер кандидати на чиновницькі крісла складатимуть іспит на знання української. Саме це, для окремих категорій держслужби, передбачає стаття закону про функціонування державної мови – складання іспиту з української мови. Насамперед, нововведення стосуватиметься претендентів на посади міських голів, міністрів, голів адміністрацій, керівників держпідприємств та прокуратур. Не складатимуть іспиту на знання мови кандидати в депутати.
Також закон визначає, що публічне приниження чи зневажання української мови може стати підставою для притягнення до юридичної відповідальності. Передбачено покарання за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, а також за створення перешкод та обмежень в її застосуванні. У законі йдеться, що його дія не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.
А як до введення норм вищезазначеного закону ставляться жителі Золотоноші?
Ми поговорили з двома співрозмовниками. Тренер-викладач дитячо-юнацької спортивної школи Олексій Дробязко раніше жив серед російськомовного населення і з дитинства чув лише російську. Директор КП «Міський ринок» Тарас Супрун навчався і працював у середовищі, де переважала аж ніяк не українська.
– Стовідсотково підтримую нововведення і вважаю, що потрібно ще жорсткіше карати порушників цієї норми закону. Люди, котрі проживають в Україні, повинні знати рідну мову. Якщо вдома можуть спілкуватися будь-якою мовою, то в громадських місцях, закладах, де обслуговують людей, повинна звучати тільки державна. Українською я почав розмовляти тільки у 2015 році, коли переїхав з Донеччини до Золотоноші. Тепер вільно спілкуюся, багато читаю української літератури, бо раніше не мав такої нагоди. Усі говорили виключно російською. Вважаю, що українську мову легко вивчити, вона співуча і має стати для кожного українця рідною.
– Наразі ця норма закону у нас і так діє. На ринку в основному обслуговують українською. Але на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для обох сторін. Тобто, якщо звертається покупець, продавець повинен відповідати тільки державною. Якщо продавець розуміє російську чи англійську, може перейти на таке ж спілкування. Саме так відбувається у всьому світі. Для мене особисто перешкод у цьому питанні не виникає. Щоправда, коли навчався, у школі викладання предметів було тільки російською мовою, як і в університеті та на службі в армії. Думати мені краще російською. Потім збираюся з думками і поки здійснюю переклад, це трохи займає часу, щоб висловити їх українською. За весь час проживання у Золотоноші, а це майже 40 років, не пригадую, щоб робили зауваження, що мене не розуміють. На базарі більше чуємо суржик, мало хто досконало володіє літературною українською мовою. Але, вочевидь, вже краще говорити російською, аніж перекручувати слова.
***
Слідкуй за нами у Facebook та Instagram, щоб нічого не проґавити.
