Перед стартом нового навчального року пропонуємо нашим читачам поглянути на школу очима старшокласниці. Трохи гумору, трохи правди – і багато тепла для всіх, хто повертається у знайомі коридори і класи.
Привіт! Це я, Женя. Та сама, що ще в липні мріяла: «Почну новий навчальний рік з ідеального режиму». А в серпні реальність шепнула: «Режим? Який режим?». І ось воно - перше вересня вже стукає у двері. Нові зошити, нові обіцянки собі… і стара добра ранкова паніка:
-
- Мамо, я нічого не пам’ятаю з алгебри. Взагалі!
Кажуть, навчальний рік - це марафон. Але якщо чесно, перший тиждень більше схожий на квест «виживи після літа». Потрібно згадати, в якому кабінеті історія, як звати вчителів і який пароль до електронного щоденника.
От кілька думок, які пролітають у моїй голові в перший день:
- Чому «Good morning» вивчати легше, ніж вставати з ліжка?
- Хтось бачив мою ручку?.. Бо я - ні.
- Літні канікули повинні тривати хоча б до жовтня, я серйозно.
І все ж таки, попри ранкові страждання, є щось магічне в першому дзвонику. Наче натискають кнопку «оновити» - і ти знову у своїй шкільній історії, де є друзі, перерви, смішні випадки і навіть ті уроки, на які іноді запізнюєшся, а потім згадуєш їх найтепліше.
Але є люди, які вірять у нас навіть тоді, коли ми самі сумніваємося, чи зможемо сьогодні дійти до першого уроку. Це - наші вчителі.
Вони - герої безпекових хвилинок, власники запасів терпіння та фахівці з перетворення хаосу на знання. Саме вони першими посміхаються нам на порозі школи. І так хочеться в ту мить сказати:
-
- Дякуємо, що не здаєтесь. Навіть після чергового «я забув зошит, бо він ще у магазині».
Літо йде, але не назавжди
Кажуть, що вересень - це такий собі маленький Новий рік. Тільки без феєрверків, зате із запахом свіжих зошитів і планами «цього разу точно не відкладати на потім». Літо нас зарядило сонцем і пригодами, і тепер головне - не загубити цей запас світла серед контрольних і домашок.
Я люблю думати, що кожен навчальний рік - це новий сезон серіалу про нас. Літо було трейлером: трохи драйву, трохи ліні, трохи безладу. А тепер - прем’єра! І все, що ми робимо, навіть дрібниці, стає частиною історії, яку захочеться згадати.
Так, шкода, що канікули закінчились. Але вони залишили нам багато моментів, які можна розповідати на перервах і вплітати в жарти. І знаєте що? Наступне літо буде ще крутішим. Але щоб його дочекатися - треба пройти цей сезон. І я готова!
Цього року я переходжу у 10 клас. Ще ближче до дорослого життя, складних тем і відповідальних рішень. Але й до нових історій, які ми знову писатимемо разом - у класі, на перервах, у шкільних акціях чи під час різноманітних проєктів.
Щоб старт був м’яким, ділюсь:
1. Не намагайся одразу все згадати.
Навіть Google іноді потребує перезавантаження. А ти – просто людина.
2. Усміхайся. Частіше.
Серйозно. Навіть якщо дзвінок - на математику. Усмішка додає +10 до витривалості.
3. Запаси - перекус і позитив.
На уроках потрібні знання, а на перервах – яблуко і друзі.
4. Питай, якщо щось забув.
Це нормально. Підказати, де кабінет фізики – це шкільна солідарність.
5. Вимкни нічний режим.
Ну хоча б спробуй. Засни до півночі - і вже герой.
І наостанок - побажання від мене:
Усім, хто зараз пакує шкільні рюкзаки - бажаю побільше «п’ятниць» і поменше «понеділків». Щоб контрольні були легшими за тести в TikTok, а перерви - довшими за домашку.
Батькам - терпіння. Бо коли ми кажемо «ще 5 хвилин» вранці - це не брехня, це стиль життя. І дякую, що ви все одно нас будите (хоч і не завжди ніжно).
Вчителям - багато натхнення і міцної кави. Ми вас іноді втомлюємо, але в глибині душі обожнюємо (навіть коли ховаємо телефони під партою).
Директорам - щоб у школі було більше усмішок, ніж пояснювальних. І щоб усі ваші наради закінчувались словами «ну що ж, цього разу все чудово!».
Нехай цей рік буде не тільки про оцінки. А ще про людей поруч, щирі усмішки, жарти в учительській і сміливість бути собою. Зрештою, школа — це місце, де тебе не тільки навчають, а й чекають.
До зустрічі в коридорах!
Євгенія ВАСІНА
***
Слідкуй за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
